Що таке допорогові і надпорогові закупівлі

Уявіть собі: державна лікарня в невеликому місті потребує нових апаратів штучної вентиляції легень. Або ж сільська школа — нових парт і комп’ютерів. Як держава купує ці речі? Як вона гарантує, що гроші платників податків витрачаються прозоро, ефективно і без корупційних схем? Відповідь — у системі публічних закупівель. І саме тут на сцену виходять два ключові поняття: допорогові та надпорогові закупівлі.

Поріг, що визначає правила гри

У публічних закупівлях «поріг» — це не метафора. Це конкретна сума, яка визначає, за якими процедурами має відбуватися закупівля. В Україні ці пороги встановлені Законом «Про публічні закупівлі» та регламентуються постановами Кабінету Міністрів. І ось тут починається найцікавіше.

Якщо вартість товару, послуги або робіт, які планує придбати замовник, не перевищує певного фінансового порогу, така закупівля вважається допороговою. Якщо ж перевищує — надпороговою. Але не все так просто, як здається на перший погляд.

Допорогові закупівлі: гнучкість із ризиками

Станом на 2024 рік, допороговими вважаються закупівлі, вартість яких не перевищує:

200 тисяч гривень — для товарів і послуг;
1,5 мільйона гривень — для робіт.

Ці закупівлі не підпадають під обов’язкову тендерну процедуру. Замовник може обрати постачальника напряму або через спрощену процедуру в системі Prozorro. З одного боку — це швидко. З іншого — відкриває двері для зловживань. Саме тому з 2020 року навіть допорогові закупівлі мають проходити через Prozorro, якщо їх вартість перевищує 50 тисяч гривень. Це дозволяє громадськості та контролюючим органам бачити, хто, що і за скільки купує.

Наприклад, у 2023 році в Prozorro було проведено понад 1,2 мільйона допорогових закупівель. І хоча більшість із них — це дрібні закупівлі канцтоварів, пального чи послуг з прибирання, саме в цій категорії найчастіше фіксуються порушення. Бо спокуса «домовитися» з постачальником без зайвих очей — велика.

Надпорогові закупівлі: тендери з великої літери

Надпорогові закупівлі — це вже інша ліга. Вони регулюються чіткими процедурами, які передбачають відкриті торги, строки, етапи, оскарження та контроль. Пороги тут такі:

від 200 тисяч гривень — для товарів і послуг;
від 1,5 мільйона гривень — для робіт.

Усе, що вище — надпорогове. І тут уже не обійтися без тендеру. Замовник публікує оголошення, учасники подають пропозиції, система Prozorro автоматично обирає найвигіднішу. А далі — перевірка документів, підписання договору, виконання зобов’язань. Прозоро, публічно, під контролем.

Цікаво, що саме надпорогові закупівлі найчастіше стають предметом журналістських розслідувань. Бо йдеться про великі гроші. Наприклад, у 2022 році Міністерство інфраструктури провело тендер на ремонт доріг на суму понад 5 мільярдів гривень. Участь взяли понад 30 компаній. Переможець був обраний автоматично, але перевірка документів виявила невідповідності. Тендер скасували. І це — приклад того, як система працює.

Prozorro: серце системи

Усі закупівлі — і допорогові, і надпорогові — відбуваються через електронну систему Prozorro. Це не просто сайт. Це інструмент, який забезпечує прозорість, конкуренцію і контроль. Кожен охочий може зайти на prozorro.gov.ua і побачити, що купує будь-який державний орган — від сільради до міністерства.

Слоган системи — «Всі бачать все». І це не перебільшення. Саме завдяки Prozorro Україна отримала міжнародне визнання: у 2016 році система здобула нагороду World Procurement Award, а у 2021 — увійшла до топ-5 найпрозоріших систем закупівель у світі за версією Open Contracting Partnership.

Чому це важливо для кожного з нас

Коли ми говоримо про допорогові і надпорогові закупівлі, ми говоримо не лише про бюрократію. Ми говоримо про те, як витрачаються наші податки. Про те, чи буде в лікарні новий томограф. Чи отримає школа сучасні меблі. Чи збудують дорогу в нашому селі. І чи зроблять це чесно.

Розуміння різниці між цими двома типами закупівель — це не лише про знання. Це про відповідальність. Бо прозорість починається з обізнаності. А контроль — з участі.