Що таке анафілактичний шок: коли секунди вирішують усе
Уявіть: звичайний день, звичайна людина. Вона з’їдає шматочок арахісового печива або отримує укус бджоли. І раптом — тіло починає зраджувати. Дихання стає важким, серце б’ється як скажене, шкіра червоніє, а свідомість тьмяніє. Це не алергія, як ми її звикли уявляти. Це — анафілактичний шок. І він не чекає. Він атакує миттєво.
Що таке анафілактичний шок: визначення і суть
Анафілактичний шок — це найважча форма алергічної реакції, яка розвивається блискавично і може призвести до смерті, якщо не надати допомогу вчасно. Це системна реакція організму на алерген, яка охоплює кілька органів і систем одночасно: дихальну, серцево-судинну, шкірну, травну.
З медичної точки зору, анафілаксія — це гіперреакція імунної системи, яка вивільняє величезну кількість гістаміну та інших медіаторів запалення. Вони викликають розширення судин, зниження артеріального тиску, набряк тканин, бронхоспазм. Усе це — за лічені хвилини.
Причини: що запускає механізм
Анафілактичний шок може виникнути у відповідь на найрізноманітніші речовини. Іноді — навіть на ті, які раніше не викликали жодної реакції. Найпоширеніші тригери:
- харчові продукти (арахіс, морепродукти, молоко, яйця, соя, пшениця);
- лікарські засоби (антибіотики, знеболювальні, контрастні речовини);
- укуси комах (особливо бджіл, ос, шершнів);
- латекс, деякі хімічні речовини, фізичне навантаження у поєднанні з їжею.
Цікаво, що у 10–20% випадків причина залишається невідомою — це так звана ідіопатична анафілаксія. І саме вона найнебезпечніша, бо не дає змоги уникнути повторення.
Симптоми: як розпізнати небезпеку
Анафілактичний шок не має єдиного сценарію. У когось він починається з свербежу в горлі, у когось — з різкого падіння тиску. Але є кілька типових ознак, які мають насторожити:
- раптове утруднене дихання, хрипи, відчуття стискання в грудях;
- набряк обличчя, губ, язика, гортані;
- сильне почервоніння або висип на шкірі, свербіж;
- запаморочення, втрата свідомості, судоми;
- нудота, блювання, біль у животі;
- різке зниження артеріального тиску, тахікардія.
Усе це може розвиватися протягом 5–30 хвилин після контакту з алергеном. Іноді — ще швидше. У дітей симптоми можуть бути менш вираженими, але прогресують стрімко.
Перша допомога: діяти без паніки
У випадку анафілактичного шоку головне — не зволікати. Кожна хвилина має значення. За даними ВООЗ, смертність при анафілаксії без своєчасної допомоги сягає 20%. Але при правильних діях — знижується до 1%.
Найефективніший засіб — адреналін (епінефрин). Він вводиться внутрішньом’язово, зазвичай у стегно. Саме він зупиняє прогресування шоку: звужує судини, підвищує тиск, зменшує набряк, розслаблює бронхи.
У багатьох країнах люди з ризиком анафілаксії носять із собою автоінжектор з адреналіном (наприклад, EpiPen). В Україні така практика лише набирає обертів, але вже рятує життя.
Після введення адреналіну потрібно:
- викликати швидку допомогу;
- покласти людину на спину, підняти ноги (якщо немає утрудненого дихання);
- забезпечити доступ до свіжого повітря;
- у разі зупинки дихання — розпочати серцево-легеневу реанімацію.
Хто в групі ризику і як запобігти
Анафілактичний шок може трапитися з будь-ким. Але особливо уважними мають бути:
- люди з відомими алергіями;
- ті, хто вже мав анафілаксію в минулому (ризик повторення — до 60%);
- пацієнти з бронхіальною астмою;
- діти, особливо з харчовими алергіями.
Профілактика — це не лише уникнення алергенів. Це — знання. Знання про свій організм, про симптоми, про дії в критичний момент. Це — носіння медичного браслета, навчання близьких, наявність адреналіну під рукою.
Іноді життя залежить не від лікаря, а від друга, вчителя, випадкового перехожого. Тому говорити про анафілактичний шок — не страшно. Страшно — мовчати.
